В рамках академічної мобільності за участі викладачів і студентів Технічного університету Ліберця (Чехія) доцентка Ірина Думчак провела відкриту лекцію на тему: «Прощання з батьківщиною: наративна ідентичність в українсько-американській літературі». Лекція проведена у гібридному форматі за участі відомого українсько-американського письменника Аскольда Мельничука. Обговорювалися питання, повʼязані з поняттям наративної ідентичності, історіями, які людина розповідає про саму себе для щоб зрозуміти, ким вона є для себе і для інших. Культурний контекст – це той, який впливає на розвиток наративної ідентичності, що бере свій початок у «її витоках у розмовах між батьками та їхніми маленькими дітьми до артикуляції витончених стратегій формування сенсу в особистих історіях, розказаних у підлітковому віці та на початку дорослого життя». Українсько-канадсько-єврейська наративна ідентичність, яку можна простежити в оповіданнях Аскольда Мельничука, Ірен Забитко, Клер Мессуд, Джонатана Сафрана Фоера, представлена пошуком себе не лише в контексті батьківщини своїх предків, а й в умовах нової реальності, яку вони створюють, предків, яким випало жити і виживати, діти яких народжувалися і намагалися зрозуміти свою «подвійну» ідентичність. Прощання з батьківщиною як межова ситуація спостерігається у спробах героїв залишити минуле позаду чи/та дожити спогадами до кінця життя з/без права на майбутнє.
Предметом жвавої дискусії з американським письменником Аскольдом Мельничуком стали питання української ідентичності сьогодення, яку захищають українці у війні, підтримка України у західному суспільстві, становлення письменника в американо-українських умовах і відображення його ідентичності крізь призму наративів у творчості. Логічним доповненням до лекції було виконання на фортепіано Полонезу Іриною Думчак, підзаголовок якого співзвучний з темою лекції «Прощання з батьківщиною» Міхаїла Огінського, польського композитора, який сам був у вигнанні.
